Кратність повітрообміну — це число, яке показує, скільки разів за годину весь об’єм повітря в кімнаті повністю оновлюється. Формула проста: L = n × V, де L — необхідний об’єм припливного повітря (м³/год), n — кратність, V — об’єм приміщення в кубічних метрах. Але простота формули оманлива, бо головна складність не в математиці, а в тому, яке значення n брати для конкретної кімнати.
Для спальні площею 15 м² при висоті стелі 2,7 метра об’єм становить 40,5 м³. Якщо норма кратності для спальні — 1, то потрібно забезпечити приплив 40,5 м³/год свіжого повітря. Здається, дрібниця, а насправді від цього числа залежить, чи будете ви прокидатись вранці з важкою головою через нестачу кисню, чи спатимете нормально.
Звідки береться норма кратності
Норми повітрообміну прописані в ДБН В.2.5-67:2013 “Опалення, вентиляція та кондиціонування” — це основний документ, на який орієнтуються проектувальники в Україні. Там кратність вказана окремо для житлових кімнат, кухонь, санвузлів, коридорів.
Для житлової кімнати мінімальна кратність — 1 (один повний обмін повітря за годину). Але це саме мінімум, розрахований на постійне перебування людей і природну вентиляцію через нещільності старих дерев’яних вікон. З сучасними металопластиковими вікнами, які практично герметичні, цієї кратності часто не вистачає — повітря просто не встигає оновлюватись природним шляхом, і доводиться додатково провітрювати чи ставити припливні клапани.
На кухні, до речі, норма зовсім інша — там береться не кратність, а конкретний об’єм витяжки: 60-90 м³/год залежно від типу плити (газова чи електрична). У санвузлі теж своя логіка розрахунку, орієнтована на вологовидалення, а не на кратність як таку.
Формула розрахунку крок за кроком
Розрахунок вентиляції для житлової кімнати виглядає так:
- Виміряти площу приміщення (довжина × ширина).
- Помножити площу на висоту стелі — отримаєте об’єм V у кубометрах.
- Взяти нормативну кратність n для типу приміщення (для спальні, вітальні, дитячої — зазвичай 1, іноді 1,5-2 залежно від кількості мешканців).
- Помножити V на n — це і буде необхідний об’єм повітря L у м³/год.
Приклад: вітальня 20 м², стеля 2,8 м. Об’єм = 20 × 2,8 = 56 м³. При кратності 1 потрібно 56 м³/год свіжого повітря. Якщо в кімнаті постійно перебувають два-три дорослих (наприклад, це вітальня-кабінет із домашнім офісом), деякі інженери рекомендують піднімати кратність до 1,5, тобто вже 84 м³/год.
Тут є один нюанс, про який часто забувають: розрахунок за кратністю варто перевіряти розрахунком за кількістю людей. Санітарна норма — приблизно 30-60 м³/год свіжого повітря на одну людину залежно від рівня фізичної активності. Якщо в невеликій спальні 12 м² сплять двоє дорослих, розрахунок за кратністю (12 м² × 2,7 м × 1 = 32,4 м³/год) може виявитись меншим за норму на людину (2 × 30 = 60 м³/год). У такому випадку орієнтуватись потрібно на більше значення.
Норми кратності для різних приміщень
Щоб не рахувати кожен раз з нуля, ось приблизні орієнтири, які використовують при проектуванні систем вентиляції в квартирах і будинках:
- Спальня, дитяча — кратність 1, іноді до 1,5 при високій щільності проживання;
- Вітальня, зала — 1;
- Кухня з електроплитою — витяжка 60 м³/год (не кратність, а фіксований об’єм);
- Кухня з газовою плитою — витяжка 90 м³/год;
- Санвузол суміщений — 50 м³/год;
- Окремий туалет — 25 м³/год;
- Коридор, гардеробна без вікон — 0,2-0,5 (переважно транзитне повітря з інших кімнат).
Ці цифри — не догма, а орієнтир з чинних будівельних норм. У реальному проєкті інженер-вентиляційник коригує їх під конкретний будинок, кількість мешканців, наявність домашніх тварин чи алергіків у сім’ї.
Що впливає на потрібну кратність насправді
Норма з ДБН — це база, від якої відштовхуються. А далі в гру вступають реальні умови життя.
Кількість людей у кімнаті — найочевидніший фактор. Одна людина видихає в середньому 20 літрів вуглекислого газу за годину в стані спокою. У маленькій спальні з двома дорослими та дитиною концентрація CO2 може за пару годин перевищити комфортний рівень 1000 ppm, навіть якщо формальна кратність 1 витримана.
Герметичність вікон і дверей теж грає роль, причому неочевидну. У старому будинку з дерев’яними вікнами радянського зразка природна інфільтрація повітря часто сама забезпечує кратність 0,5-0,7 навіть без відкривання кватирки. У новобудові з якісним склопакетами природний повітрообмін близький до нуля — і от тут розрахункова кратність 1 вже не досягається сама собою, потрібна примусова чи хоча б організована природна вентиляція через клапани в рамах.
Наявність каміна, витяжки на кухні чи ще однієї системи, що видаляє повітря з будинку — теж треба враховувати. Якщо витяжна вентиляція забирає більше повітря, ніж заходить через приплив, у приміщенні утворюється розрідження, і тоді повітря може підсмоктуватись зворотним ходом через вентканали сусідніх кімнат чи навіть через димохід — це вже питання безпеки, особливо якщо в будинку є газовий котел чи колонка.
Домашні тварини, кімнатні рослини у великій кількості, сушіння білизни в приміщенні — все це підвищує вологість і вимагає трохи більшої кратності, ніж голий мінімум за нормативом.
Приклад повного розрахунку для квартири
Візьмемо реальну ситуацію: двокімнатна квартира, спальня 14 м² (стеля 2,65 м) та вітальня 22 м² (та сама стеля).
Спальня: об’єм = 14 × 2,65 = 37,1 м³. Кратність 1 → потрібно 37,1 м³/год. Якщо в спальні сплять двоє — перевіряємо за нормою на людину: 2 × 30 = 60 м³/год. Беремо більше значення, тобто 60 м³/год, і закладаємо саме цю цифру в проєкт витяжки чи припливного клапана.
Вітальня: об’єм = 22 × 2,65 = 58,3 м³. Кратність 1 → 58,3 м³/год. Якщо родина проводить тут вечори всі разом (скажімо, четверо людей), і за нормою на людину виходить 4 × 30 = 120 м³/год — знову беремо більше, орієнтуючись на реальне навантаження, а не тільки на формальну кратність.
Сумарний об’єм припливного повітря для квартири складається з витяжки на кухні, у санвузлах і припливу в житлові кімнати. Баланс приплив-витяжка повинен приблизно сходитись, інакше система працюватиме з перекосом.
Типові помилки при розрахунку
Найчастіша помилка — брати кратність “на око”, орієнтуючись на сусідську квартиру чи поради з форуму, без урахування конкретної планировки. Друга кімната може мати зовсім інші вимоги, навіть якщо площа однакова, просто через кількість мешканців чи розташування щодо сторін світу.
Друга помилка — забувати про баланс приплив/витяжка. Якщо на кухні стоїть потужна витяжка на 90 м³/год, а приплив у квартиру організований слабо, витяжка почне “тягнути” повітря звідки завгодно, включно з вентканалами санвузла чи навіть щілинами під вхідними дверима під’їзду разом із неприємними запахами.
Третя типова помилка — ігнорувати реальну кількість людей і рахувати виключно за площею. Формула L = n × V коректна лише як стартова точка, її завжди варто звірити з нормою на людину.
Розрахунок кратності повітрообміну — це не разова формальність для проєкту, а робочий інструмент, яким варто користуватись і при виборі побутової припливної установки, і при плануванні ремонту з новими герметичними вікнами. Знаючи хоча б приблизні цифри для своїх кімнат, легше зрозуміти, чи вистачає квартирі природної вентиляції, чи вже час думати про рекуператор або хоча б прості припливні клапани в рамах.